Про торф'яні пожежі

Торф придбав сумну популярність у зв’язку з підземними пожежами, відомими людству протягом тисячоріч.
Торф’яні пожежі рухаються повільно, по кілька метрів у добу, характеризуються тим, що їх практично не можна загасити, небезпечні несподіваними проривами вогню з підземного вогнища і тим, що крайка його не завжди помітна і можна провалитися в прогорілий торф. Ознакою підземної пожежі є характерний запах гару, місцями з ґрунту сочиться дим, сама земля гаряча.
Торф’яні пожежі найчастіше бувають у місцях видобутку торфу, виникають зазвичай через неправильне поводження з вогнем, від розрядів блискавки. Також, торф схильний до самозаймання, яке може відбуватися при температурі вище 50 градусів (у літню спеку поверхня ґрунту в середній смузі може нагріватися до 52 – 54 градусів). Крім того, досить часто ґрунтові торф’яні пожежі є розвитком низової лісової пожежі. У шар торфу в цих випадках вогонь заглиблюється з стовбурів дерев. Горіння відбувається повільно, без полум`я. Підгоряють корені дерев, що падають, утворюючи завали.
Якщо ви опинилися поблизу вогнища, не варто самостійно гасити торф’яну пожежу, краще обійти його стороною, рухаючись проти вітру так, щоб він не доганяв вас з вогнем і димом. При цьому потрібно уважно оглядати перед собою дорогу, обмацувати її жердиною або ціпком.
Гасіння таких пожеж – це вже справа професіоналів. Для цього необхідна важка техніка для створення на шляху вогню загороджувальних смуг і канав, досвід у створенні зустрічного опалу, багато води, авіація і т.д.
Саме тому Департамент екології та природних ресурсів вкотре закликає вас, шановні громадяни, суворо дотримуватися правил пожежної безпеки поблизу лісових масивів і на відкритих територіях. Пам’ятайте, що масштабні загоряння можуть мати негативні наслідки як для навколишнього середовища, так і для людей.

Ваша реакція на матеріал

Залишити коментар

Your email address will not be published.


*