Росія несе відповідальність за порушення прав людини у Криму

Провідний експерт політико-правових програм Центру Разумкова Віктор Замятін в ефірі каналу «Соціальна країна» розповів про зустріч Порошенка і Меркель, порушення прав кримчан на окупованій території, а також арешти майна кримських сепаратистів.

— Петро Порошенко зустрівся з Ангелою Меркель у Берліні, де вони обговорили ситуацію на Донбасі, санкції проти Росії і фінансову допомогу Україні. Вікторе, що Ви думаєте про цю зустріч? Чи будуть усі заяви політиків втілені в життя?

Усі заяви, які були озвучені на цій загальній прес-конференції, нічого нового в собі не несуть. Ця зустріч була необхідна. Ми всі прекрасно розуміємо, як багато означає думка Німеччини для євроантлантичної політики та України. Зі всім тим комплексом проблем, які у нас сьогодні є, держава Україна самостійно впоратися не може. Сьогодні нам потрібна допомога. Ми можемо лише гадати про те, що вони обговорювали за закритими дверима. Я думаю, що нинішній конфлікт у коаліції з приводу деяких рішень, які стосуються Мінських угод, безумовно, був однією з тем переговорів. Сам цей пакет рішень був внесений до Верховної Ради, що свідчить про те, що Україна взяла на себе зобов’язання і виконує їх.

— Прем’єр-міністр Британії Девід Кемерон заявив про те, що агресія Росії не обмежиться Україною. На його думку, Путін може напасти на країни Балтії. Він також заявив про те, що Росія повинна почати поважати кордони інших держав, інакше вона втратить привілеї сучасного світу — вільну торгівлю та обмін інформацією. Як Ви вважаєте, що мається на увазі під вільною торгівлею та обміном інформацією?

По-перше, вільна торгівля як така не є постійною. Вона має лише два види свого стану. Тут ідеться про те, що коли ситуація повернеться в нормальне русло, Росія та Україна залишаться з тими територіальними кордонами, які мали на початок 2014 року, між ними встановляться рівноважні стосунки, то можна буде почати переговори про введення режиму вільної торгівлі між Російською Федерацією і ЄС. Що стосується обміну інформацією, то це одна з основ тієї цивілізації, яку ми зараз будуємо. Це повною мірою стосується стосунків між банками, наприклад.

— Минув рік з початку окупації Криму. Лише зараз Україна наклала арешт на майно кримських сепаратистів. На Ваш погляд, скільки тепер чекати наступних дій з боку українського уряду?

Насправді, тут важливіший прецедент. Важливо, щоб якась справа була доведена до кінця. Грубо кажучи, передана до суду. Суд накладає арешт на певне майно. Після цього таких процесів може бути десятки і навіть сотні. У нас ухвалений закон про те, що можливий заочний процес. Тобто людину можуть судити, якщо вона не є доставлена до будівлі суду. Для цього суддя повинен отримати чіткі докази того, що підозрюваний дійсно не може бути доставлений до суду. Я сподіваюся, що це не буде одиничним випадком, але і не перетвориться на полювання на відьом. Усі учасники процесу повинні виходити з позиції права.

— Що робити тим кримчанам, права яких сьогодні порушуються окупаційною владою?

Є два шляхи — правовий і неправовий. Правовий шлях — пройти всі судові інстанції і подати позов до Європейського суду з прав людини. У більшості випадків держава програє. Неправовий шлях обговорювати взагалі не варто. Якщо Російська Федерація заявляє, що Крим — це її територія, то вона повинна нести відповідальність за те, що там відбувається.

Ваша реакція на матеріал

Залишити коментар

Your email address will not be published.


*