Архів тегів: аналітика

Экс-советник Путина рассказал, как власти Украины сдали Крым и Донбасс

1337057797_c3fcf190-810f-4ae9-8258-d8de8ac9c4fc_s

Бывший советник президента РФ Владимира Путина Андрей Илларионов пояснил, почему украинские власти сдали Крым и Донбасс.

Об этом он сказал в интервью «Радио Свобода».

Илларионов при этом заявил, что не видит какой-либо инициативной позиции со стороны украинских властей по восстановлению суверенитета страны, в частности — контроля украинского государства над Крымом. Он отметил, что политические элиты Украины пришли к решению отказаться от Крыма уже несколько лет тому назад.

«Целый ряд политических деятелей Украины достаточно цинично посчитали, что в стране, где есть два с половиной миллиона жителей Крыма, есть несколько миллионов жителей Донбасса, их политические партии не в состоянии получить гарантированной победы на общенациональных выборах. Если же эти регионы отрезать от Украины, то они практически гарантированно получают победу», — сказал Илларионов.

При этом он отметил, что нынешнее руководство Украины полностью разделяет этот подход.

«Потому что сдача Крыма, аннексия Крыма не могла быть осуществлена без целенаправленных действий со стороны украинского руководства. Сейчас все эти материалы известны и видно, как министр обороны Украины Тенюк отказывался отдавать приказ о начале сопротивления «зеленым человечкам» в Крыму, как раз отдавая не только Крым, отдавая людей, которые там живут, отдавая вооруженные силы, которые там размещены, отдавая склады, инфраструктуру и так далее агрессору. Это дело украинцев — квалифицировать эти деяния. Со своей стороны, лишь отметим, что такого рода действия не могли осуществляться без прямого санкционирования высшего политического руководства Украины того времени», — сказал экс-советник Путина.

По его словам, данные решения принимались «абсолютно цинично».

«В этом есть, конечно, своя роль и самих властей, есть определенная роль и западных союзников, которые рекомендовали не сопротивляться. Но как бы там ни было, отвечать властям нужно не перед западными союзниками, а перед своими гражданами, — заявил Илларионов.

Внешнеполитическое фиаско путинского режима

-_4079

Пролог

К началу 2014 года Владимир Путин, как президент страны, чувствовал себя весьма неплохо:

рост ВВП по итогам 2013 года составил целых 1,34%, в то время как передовые европейские государства не смогли одолеть и процентного барьера (ФРГ – 0,11%, Франция – 0,66%, Нидерланды – вообще ушли в минуса);

цены на нефть который год держались на отметках свыше 100 долларов за баррель, что в свою очередь позволяло получать приличные «бонусы» от торговли газом;

на май 2014 года было запланировано подписание договора о создании Евразийского экономического союза (ЕАЭС);

европейские политики и крупные бизнесмены были прикормлены из рук и завязаны на выгодные контракты;

хохлы время занимались своим любимым делом – «чублыся».

Все благоприятствовало проведению в Крыму праздника «Весны»…

Единое пространство от Атлантического до Тихого океана

В оправданиях российских политиков за Крым и за Донбасс можно часто услышать обиду и обвинения адрес США – мол, это все они сделали… Спровоцировали нас. В то же время  российская пропагандистская машина пытается  закрепить за президентом РФ имидж хитрого и умного государственного деятеля, который с помощью своей волшебной «многоходовочки» постоянно всех (особенно США) переигрывает.

Тогда почему же из уст российских агрессоров постоянно проскакивает эта обида на американцев? И действительно ли «многоходовочка» Путин позволила ему переиграть США в Украине и в Сирии?

Отчасти ответы на эти вопросы можно получить, ознакомившись с некоторыми российскими документами стратегического характера, в которых затронуты приоритеты, цели и задачи страны во внешней политике.

К примеру, Стратегия национальной безопасности РФ до 2020 года(утвержденная в 2009 году) предусматривает, что в среднесрочной перспективе (видимо, до 2015 года) Россия «должна закрепиться в числе государств – лидеров в мировой  экономике». Кроме того, на долгосрочную  перспективу РФ будет «стремиться выстраивать международные отношения на принципах международного права… Для защиты своих национальных интересов  Россия, оставаясь  в рамках международного права,  будет  проводить  рациональную  и прагматичную внешнюю политику,  исключающую затратную конфронтацию, в том числе и новую гонку вооружений».

Отдельное место в Стратегии выделено перспективам укрепления сотрудничества с  ЕС: «Россия выступает за всемерное укрепление механизмов взаимодействия с Европейским союзом, включая последовательное формирование общих пространств в сферах экономики, внешней и внутренней безопасности, образования, науки, культуры».

Что касается расширения НАТО на Восток, то по этому поводу в документе подчеркивается «неприемлемость» для России планов продвижения военной инфраструктуры Альянса к российским границам.

Другим интересным документом есть Указ президента РФ от 7 мая 2012 г. N 605 «О мерах по реализации внешнеполитического курса РФ». В нем прямым текстом указано, что в отношениях с ЕС для РФ стратегической целью есть «создание единого экономического и человеческого пространства от Атлантического до Тихого океана». Т.е. создание ЕАЭС кремлевским руководством рассматривается как промежуточный этап на пути к более серьезной цели.  Что касается сотрудничества с США, то в Указе одними из целей были обозначены:

ведение активной работы «в целях недопущения введения односторонних экстерриториальных санкций США против российских юридических и физических лиц»;

отстаивание «российских подходов в связи с созданием глобальной системы противоракетной обороны США».

Последним из утвержденных документов стратегического характера, касающихся внешней политики есть Концепция внешней политики Российской Федерации, утвержденная указом президента РФ в феврале 2013 года. В Концепции указывается, что главные внешнеполитические усилия России должны быть сосредоточены на достижении таких основных целей:

«формирование отношений добрососедства с сопредельными государствами, содействие устранению имеющихся и предотвращению возникновения новых очагов напряженности и конфликтов в прилегающих к Российской Федерации регионах»;

«развитие двусторонних и многосторонних отношений взаимовыгодного и равноправного партнерства с иностранными государствами… на основепринципов уважения независимости и суверенитета…»;

«укрепление торгово-экономических позиций России в системе мирохозяйственных связей… недопущение дискриминации российских товаров, услуг, инвестиций и т.п.».

Что касается верховенства права в международных отношениях, то в Концепции указано, что Россия «намерена противодействовать попыткам подвергать ревизии общепризнанные нормы международного права, отраженные в универсальных документах – Уставе ООН, Декларации о принципах международного права…, а также в Заключительном акте Совещания по безопасности и сотрудничеству в Европе (г.Хельсинки, 1 августа 1975 г.)». «Недопустимо, чтобы под предлогом реализации концепции «ответственности по защите» осуществлялись военные интервенции и прочие формы стороннего вмешательства, подрывающие устои международного права, основанные на принципе СУВЕРЕННОГО РАВЕНСТВА ГОСУДАРСТВ (а не прав народов на самоопределение, – прим. автора)», – говорится в Концепции внешней политики РФ.

Относительно региональных приоритетов в Концепции особое внимание уделено ЕС и отдельным европейским странам (Италия, Нидерланды, Франция и ФРГ). В документе повторяется (как и в Указе президента РФ «О мерах по реализации внешнеполитического курса РФ») о необходимости создания с ЕС единого экономического и гуманитарного пространства от Атлантики до Тихого океана, а также усиления всестороннего сотрудничества с европейским сообществом. Для перехода экономики России на инновационный путь развития предусматривалось активизировать «взаимовыгодные двусторонние связи» Германией, Францией, Италией,Нидерландами.

В вопросах взаимодействия с Североатлантическим альянсом Россия, согласно тексту Концепции, «сохраняет отрицательное отношение к расширению НАТО и к приближению военной инфраструктуры НАТО к российским границам».

Также, Концепцией предусматривалось усиление сотрудничества с государствами Юго-Восточной Европы в энергетическом секторе, в первую очередь, видимо, с целью продвижения идеи строительства газопровода «Южный поток».

Последствия «Весны» или полный «фэйл»

По состоянию на конец 2015 года можно однозначно констатировать факт внешнеполитического фиаско России на европейском направлении. Приоритеты, цели и задачи РФ, обозначенные в упомянутых выше документах, оказались полностью провальными. При этом обстоятельства, складывающиеся сегодня вокруг России, в первую очередь являются следствием зацикленности Владимира Путина (и его ближайшего окружения) на геополитических играх и «больших шахматных досках». В результате стратегическая цель (единое пространство от Атлантики до Тихого океана) была отодвинута невидимой рукой на второй план, а перед глазами «Путина и Ко» внезапно всплыла бесполезная (в стратегическом смысле) Украина, от которой Кремль урвал Крым и кусочек Донбасса, завершив свою украинскую авантюру сбитым Боингом.

В итоге режим Путина собственными руками подтерся своими же внешнеполитическими приоритетами стратегического характера, создав угрозу национальной безопасности и национальным интересам России. Три ключевых события-катастрофы (аннексия Крыма, война на Донбассе и сбитый Боинг) привели к цепочке таких негативных последствий для России:

-идея создания единого пространства от Атлантики до Тихого океана была провалена и успешно похоронена, не успев пустить даже первые пагоны. Благодаря «блестящим многоходовочкам» Путина, в Европе осознали всю опасность, которую несет правящий в России режим. А инициативы ЕС по противодействию[i] российской пропаганде свидетельствуют о том, что к нынешней России относятся как к самому настоящему врагу, с которым не стоит иметь ничего общего;

– экономическое сотрудничество с ЕС, также как «взаимовыгодные двусторонние связи» Германией, Францией, Италией, Нидерландами, с 2014 года для России стали невозможными. Это в свою очередь поставило крест на планах путинского режима по переведению экономики России на инновационный путь развития;

– относительно ряда российских политиков, компаний и товаров Европа и США ввели санкции, что свело на нет задачи, обозначенные в российских стратегических документах (недопущение введения санкций против российских юридических и физических лиц, товаров, услуг и т.п.). Кроме того, ограничение доступа РФ к передовым западным технологиям, отток западных инвестиций, ослабление уровня сотрудничества с ЕС (на фоне резкого падения мировых цен на энергоносители  сделали невозможным закрепление России в числе государств – лидеров в мировой экономике;

– НАТО и США усилили свою военную инфраструктуру вблизи российских границ. В июне американский министр обороны Эштон Картер заявлял, что США разместят дополнительные тяжелые вооружения в Болгарии, Эстонии, Литве, Латвии, Польше, Румынии и Германии. В начале октября по результатам встречи министров обороны стран-членов НАТО было принято решение о создании новых структур командования и контроля Альянса в Венгрии и Словакии в дополнение к шести уже существующим штабам в Восточной Европе. В это же время США и Польша подписали соглашение о размещении на польской территории ШЕСТИ американских военных баз. Украина резко усилила сотрудничество с Альянсом;

– США намерены ускорить разворачивание элементов системы ПРО в Восточной Европе. В частности, в конце сентября польский сейм одобрил ратификацию технического соглашения о размещении на севере Польши ракетной базы США, являющейся элементом системы ПРО. Планируется, что строительство военной базы начнется в 2016 году, а в 2018 году там будут размещены мобильные батареи с ракетами средней дальности SM-3, а также радар радионаведения. Однако недавняя бравада Путина с ракетным комплексом «Калибр НК» в Каспийском море и на Балтике ускорит разворачивание американской ПРО в восточной Европе;

– ЕС приостановил сотрудничество с Россией в энергетической отрасли, в первую очередь, по газопроводу «Южный поток». Данная позиция была выработана в контексте совершения Россией вооруженной агрессии против Украины;

– Россия на длительное время потеряла Украину, а украинский народ, и что наиболее важно, русскоязычные граждане Украины поняли, что им чужды идеалы «русского мира»;

В это же время США без единого выстрела, без единого убитого своего военнослужащего еще на шаг приблизились к подписанию Соглашения о трансатлантической зоне свободной торговли с ЕС. Кроме того, в октябре США и 11 стран Тихоокеанского региона достигли окончательного соглашения по договору о Транстихоокеанском партнерстве.

Война Афины и война Ареса

Напоследок вернемся к обвинениям российского руководства в адрес США в развязывании войны на Донбассе и (видимо) провоцировании России на аннексию Крыма. Несмотря на громкие высказывания представителей российской власти, на сегодняшний день Москва ничего не может предъявить Вашингтону кроме сказок о чернокожих американских ЦРУ-шниках, спецназовцах, наемниках на Востоке Украины и фактов жалкой помощи «хунте» в виде нелетальных вооружений. А вот вовлеченность российской армии в вооруженный конфликт на Донбассе ни у кого не вызывает сомнений. Схожую ситуацию, но с легкими отличиями, мы наблюдаем и в Сирии.

Т.е., вспоминая о последних внешнеполитических достижениях США и РФ, приходим к выводу, что администрация американского президента, реализуя «мягкотелую» политику невмешательства, достигла весьма серьезных внешнеполитических и внешнеэкономических целей.

В то же время путинский режим, напрягаясь изо всех сил в Украине, привлекая обширную сеть агентов влияния в Европе, «переигрывая» своих западных оппонентов, так и не смог убедить ЕС в целесообразности возобновления сотрудничества с Россией и в том, что США развязали войну в Украине, рассорив тем самым Европу с РФ.

Исходя из сказанного, можно сделать предположение, что между США и Россией  происходит неравное и скрытое (по целям и методом реализации) противостояние. Но проблема путинского режима состоит в том, что развязав вооруженную агрессию против Украины, он опустился до уровня государства прошлого века, которое ведет войну Ареса  – непосредственного вооруженного столкновения с использованием военной (в том числе геополитической) стратегии, тактики и оперативного искусства.

А США, судя из их политики невмешательства, а также достигнутых внешнеполитических целей, ведут против России второй этап войны Афины – геоэкономического противостояния, исключающего прямое военное столкновение с противником.

В силу того, что Путина его советники-геополитики убедили в необходимости совершения вооруженной агрессии против Украины, втянув тем самым Россию в войну низшего уровня (Ареса), они обрекли ее на поражение в противостоянии с США, которые ведут войну более высокого уровня (Афины).  Внешнеполитические провалы путинского режима за последние полтора года яркое тому доказательство. А сбитый российскими оккупантами пассажирский самолет Боинг рейса МН17, следовавший из Нидерландов в Малайзию стал венцом геополитического срама путинского режима, который обделался даже со страной (Нидерландами) лишь вскользь упомянутой в Концепции внешней политики РФ.

“ИС”


[i] В ЕС, в частности, было создано отдельное подразделение по противодействию российской пропаганде. Также в рамках ЕС планируется запуск русскоязычных новостного агентства и телеканала с целью уменьшения тлетворного влияния России на жителей Европы.

Терорист Захарченко не вгодив Москві

5b80d7aea0760aab73e59e1b08444ac9_Generic

В ДНР среди силовых структур продолжаются разборки за пальму первенства «главного» боевого подразделения республики. Только эта самая борьба никаким образом не связана с проведением спортивных эстафет или соревнований. Она проходит по принципу естественного отбора, – «кто сильнее, тот и прав!».

Так, по информации одного из источников правоохранительных органов ДНР, в ночь на 27 июля текущего года в районе областной центральной клинической больницы г. Донецка произошел очередной вооруженный конфликт между боевиками двух силовых структур: СОБРом и республиканской гвардией (РГ).

Во время так названного патрулирования СОБРом улиц города Донецка был остановлен автомобиль, внутри которого находились два пьяных «бойца» РГ: комбат «Кадет» и «Баркас». В свою очередь, не сумев объяснить друг другу кто в городе хозяин, «Кадет» вызвал на подмогу своих таких же горе «братьев» из РГ. На вызов немедленно прибыло восемь РГейцев. И тут не обошлось без стрельбы.

В результате, один РГеец “300”, комбат «Кадет» отправлен на ИВС. Дальнейшею судьбу боевиков будет решать т.н. прокуратура ДНР. По мнению экспертов, все последние события, которые происходят вокруг подконтрольных А.В. Захарченко силовых структур, а также приближенных к нему людей, ведут к одному, – кольцо вокруг «главы» республики всё больше сжимается.

Проводимая ним политика многих уже не устраивает. Поэтому, руками оставшихся местных лидеров боевиков, Кремлёвские кураторы продолжают планомерную работу по ликвидации близких к А.В. Захарченко «комбатов», «командиров», «секретарей» и подобной нечисти. Целью данного есть тот факт, что Захарченко по нескольким причинам стал неугоден «Центру».

А так как, в РФ через полгода выборы Президента, Кремлю нужен, как воздух новый прициндент для повышения рейтинга среди электората. Как следствие, необходимо нейтрализовать Захарченко, поставить на его место своего, временно исполняющего обязанности «главы» республики и наконец-то создать для себя условия (провокации, диверсии, якобы со стороны Украины, на территории ЛДНР) для очередной борьбы с бандеровцами, украинским фашизмом. Так что, в недалёком будущим экспертами не исключается тот факт, что скоро может разразится новая волна промывки мозгов населению Донбасса со стороны СМИ РФ, увеличения численности т.н. российских «добровольцев» и новых человеческих жертв.

Максим ЖУРНАЛОВ

“Путин, игра окончена”, – експерт про те, що чекає РФ

put4

Очень неприятно, когда тебя задели за живое, особенно если за это самое живое задели серпом. Именно в предвкушении этой ситуации сегодня находится Кремль. Санкции, снижение цен на нефть, как следствие нарушения международных норм, были просто прелюдией. Мягким давлением. Похоже, в ближайшей перспективе замаячил тот самый серп, который превращает вождя с рейтингом 100% в Милошевича или Чаушеску.

Постоянный представитель Малайзии при ООН Рамлан бин Ибрагим заявил, что первый вариант резолюции вместе с черновиком устава предлагаемого международного трибунала будет разослан 15 членам Совбеза. Голосование по проекту может состояться еще в июле. Над созданием трибунала Малайзия работает совместно с Австралией, Бельгией, Нидерландами и Украиной, которые входят в так называемый Объединенный следственный комитет (JIT, Joint Investigation Team).

После того, как устав утвердят, начнется сам трибунал. А его утвердят, несмотря на сопротивление России. Потому что это Европа со своим правосудием и общественным мнением. То есть для политиков и бизнеса существует понятие выгоды и целесообразности, компромисса и интересов, но не в этом случае. Есть убийство. Массовое убийство. Резонансное преступление.

Значит, есть и убийцы. И они ответят перед трибуналом. Других вариантов решения европейская Фемида не то что не примет – о них даже не думают. То есть будет суд, будут ответчики и приговор. Теперь, главное. Кто и какую ответственность понесет. Чья именно ракета сбила самолет, маршрут движения БУКа, место постоянной службы и даже фамилии бойцов уже давно не секрет. И тот факт, что Малайзия собирает трибунал, говорит о многом. В первую очередь о том, что кроме “всем давно известно”, в наличие имеется достаточная для международного трибунала доказательная база. Не по украинским – по европейским меркам. И можно приступать. Призывы России не проводить трибунал тоже говорят о многом. В Кремле понимают, что не просто нагрешили, но еще и попались. Дискуссионным остается вопрос о том, как далеко по цепочке дойдет суд.

Но в версию “Поехали на БУКе в отпуск в Украину и случайно шмальнули” никто не поверит. И в самоуправство командира роты не поверят. И в бунт полковника – тоже. Цепочку размотают если и не до самого конца, то уж точно достаточно для обвинений политическому руководству страны. И приговор по статье “терроризм” с различными вариациями будет вынесен. Самый строгий – европейское правосудие очень сурово в отношении террористов, а тут такое количество убитых. Далее Кремлю и России светят уже не санкции против отдельных лиц или компаний, а изоляция. Полная изоляция, потому что торговли с террористами быть не может. И это в самом лучшем случае.

Кирилл Сазонов

Джерело: http://patrioty.org.ua/putin-igra-okonchena-ekspert-pro-te-shho-chekaye-rf/

Осенью Кремль прикажет террористам «ДНР» и «ЛНР» оставить Донбасс и эвакуироваться в РФ

-_15
К осени Россия должна полностью убраться с территории Донбасса, иначе Запад нарастит давление на РФ.

В связи с чем руководству самопровозглашенных республик и полевым командирам может поступить предложение эвакуироваться в РФ.
Информирует ссылаясь на свои источники общественный деятель Валерий Соловьев, передает OnPress.info.
«Если до конца лета Россия не предпримет решительные шаги по уходу из Украины, то Запад резко увеличит давление на Россию.
Москве ясно и недвусмысленно дали понять, что Запад не поддастся на силовой шантаж и готов к самой головокружительной конфронтации.
Примечательно, что, по данным некоторых источников, осенью руководству «самопровозглашенных республик» и «полевыми командирами» Донбасса может поступить рекомендация эвакуироваться в Россию», — написал Соловьев.

Стало відомо, чому Путін наказав терористам залишити Широкине

putin12

Росія вирішує свої політичні завдання, демонстративно звільнивши Широкине від сепаратистів. Про це в коментарі порталу Главное розповів політолог Петро Олещук, передають Патріоти України.

«Сейчас сепаратисты покинули Широкино и публично об этом заявили. Обольщаться на этот счет не стоит. Со временем они пойдут на очередную эскалацию боевых действий, а возможно и на наступление в сторону Мариуполя. Но пока Россия всеми силами старается продемонстрировать, что она хоть как-то выполняет минские соглашения. Это критически важно для Путина», – пояснив Олещук.

На його думку, це пов’язано з тим, що на Заході зростають скептичні настрої щодо бажання Москви піти з Донбасу. «Европа все больше приходит к осознанию того, что невыполнение «Минска-2» ознаменуется еще большим усилением санкций. Будут продолжены не только нынешние, но могут применяться еще более болезненные ограничения как для самого Путина, так и для его окружения. И на примере Широкино Путин демонстрирует, что тоже выполняет минские соглашения», – говорить експерт.

З цими намірами Олещук пов’язує і заяву сепаратистів про проведення місцевих виборів на окупованих землях 18 жовтня. «Примечательно, что сепаратисты захотели провести выборы по «украинскому» законодательству. Они заявили о своей инициативе возвращения в состав Украины. Но всем же очевидно, что если бы люди действительно воевали весь этот год за свои политические убеждения, то не изменили бы так резко свое мнение. Это игра Кремля, которая будет продолжаться и в Широкино. Там сделают «день затишья», привезут ОБСЕ, которая отрапортует о демилитаризации этой зоны. И тут Путин посмотрит на реакцию Запада и их дальнейшие действия. Если что-то пойдет не по его плану, боевые действия под Мариуполем снова возобновятся», – впевнений аналітик.

Джерело: http://patrioty.org.ua/politolog-poyasniv-chomu-putin-nakazav-teroristam-zalishiti-shirokine/

Білоруське “Радіо Рацыя” отримало попередження

Декілька інтернет-ресурсів, які працюють в бєларуському інформаційному просторі, але не перебувають у національній доменній зоні, отримали ідентичні за змістом попередження від Міністерства інформації Бєларусі.

Регулюючий орган виніс цих ресурсів попередження «за поширення недостовірної інформації, яка може завдати шкоди державним чи громадським інтересам». Однак Мінінформ не уточнив, яка саме інформація визнана «недостовірної».

Мінінформ нагадує про можливість обмеження доступу до інтернет-ресурсу, який отримав два письмових попередження протягом року.

Такі попередження отримали сайт Бєларуського радіо «Рацыя» racyja.com і сайт freeregion.info

Відзначу, що редакція Бєларуського радіо «Рацыя» фізично знаходиться в Польщі і працює згідно з польським законодавством. «Рацыя» неодноразово намагалася акредитувати в Білорусі своїх журналістів, але безуспішно.

Голова правління «Беларускага Радиё Рацыя» Євген Вапа, коментуючи отримане від Міністерства інформації Білорусі попередження, нагадав, що в документах, які радіо подавало в МЗС у Білорусі, вичерпно вказані всі відомості, які зараз запрошувати Мінінформ. У своєму коментарі він також зазначив:” – Хацеў бы падзякаваць за такую рэкламу нашага радыё, якую робіць міністр Ананіч. Мы з’яўляемся ўстановай, якая дзейнічае паводле законаў польскай дзяржавы, усе дадзеныя ёсць на нашым сайце. Калі мы падаем запыты адносна акрэдытацыі нашых журналістаў у беларускае МЗС, то там прысутнічае поўная інфармацыя згодна з усімі статутамі. Прасіў бы можа, каб была каардынацыя паміж міністэрствамі. Мы з’яўляемся незалежным медыя і мне здаецца, што гэта вялікая памылка, абсалютна несур’ёзны крок, калі на СМІ, якое не мае нічога супольнага з заканадаўствам Рэспублікі Беларусь, ідуць такія звароты. …Такімі лістамі спадарыня міністр Ананіч напэўна проста хоча зрабіць нам бясплатную рэкламу. Калі сур’ёзна, то калі хтосьці і наносіць шкоду іміджу Рэспублікі Беларусь, то гэта робіць спадарыня міністр. Гэта чарговае пацверджанне, што нічога супольнага з дэмакратыяй ці свабодай слова ў Беларусі, з існаваннем незалежных СМІ – няма. Гэта сумны доказ перад рыжскім самітам, які адбудзецца праз тыдзень, дзе будуць гаварыць пра нармалізацыю і пацяпленне адносін з Еўразвязам, а тут такія лісты. Цікавым з’яўляецца тое, што гэты ліст прыйшоў на нашу электронную скрыню, у той час калі тое, што патрабуе ад нас міністэрства інфармацыі, ёсць на нашай інтэрнэт-старонцы.”

Детальніше про ситуацію можна прочитати на іменці радіо : http://www.racyja.com/palityka/belaruskae-radyyo-ratsyya-atrymala-papya/

Джерело: МАЙДАН

Українські яблука стали дорожчими за закордонні апельсини

68ca5128335898dad16eeb2ed1c5b53c

Українські яблука найближчим часом подорожчають. Вітчизняні фермери вже вдвічі підняли закупівельні ціни на свою продукцію. Вже сьогодні яблуко коштує 21 грн за кілограм, апельсин, для порівняння, – 22.

“Причина не тільки у валюті, через яку зросли в ціні імпортні яблука, а до них прирівняли і вітчизняні, – пояснює експерт з аграрних питань Іван Стефанишин

ПРОДОВЖЕННЯ – ТУТ! (АГРОНОВИНИ)

“Дурдом на прогулке”: Бірюков пояснив, що насправді трапилось між ВСУ і “Правим сектором”

Biryukov-300x300

Дурдом на прогулке, и этот дурдом не нравится ни-ко-му. Позвонил туда-сюда, спросил у тех-этих. Теперь есть мое собственное понимание ситуации. Подавляюще бОльшей части Фейсбучика это понимание не понравится, но это стандартно, увы.

Итак, предыстория.

1) Никто и никогда не отрицал важность добровольцев, их потрясающей мотивированности и жертвенности во имя Украины. Год назад именно они встали на передок, ВСУ в тот момент только-только начинало формироваться.

2) Какое-то время ВСУ и добровольцы существовали рядом, помогая и дополняя друг-друга.

3) Пришло время понять и осознать, что армия выросла и окрепла и теперь должна быть единственной, монолитной и устрашающей.

А для этого армия должна, в том числе, впитать в себя лучших парней Украины. Они должны быть ВНУТРИ армии стержнем, цементом, да называйте как хотите! По той простой причине, что моральные качества мобилизованных очень часто оставляют желать лучшего. И нахождение внутри воинского подразделения отделения/взвода/роты/батальона добровольцев – стимул лучший, чем все политруки и капелланы вместе взятые. Движимые всеми этими вводными мы и пытались найти формулу интеграции ДУК-ПС (остальные уже практически все и так вошли) в состав ВСУ. Мы – я, Татьяна Рычкова и Andriy Sharaskin. Идея родилась во время встречи в АТО – пригласить Провідника стать советником НГШ. Взять на себя роль “координатора” процесса, озвучить какие-то просьбы и условия, сгладить углы, найти компромисс. Да, компромисс – не все шло гладко.

Основные проблемы: – подразделения ДУК-ПС не хотели “размываться” внутри бригад – командиры ДУК-ПС, щачастую, были гражданскими людьми, без официальных званий И что? В ГШ были сильно против этого? Нет! И достигли таки взаимопонимания, и договорились о том, что и подразделения дробить не будут, а в штабы добровольческих батальонов введут кадровых офицеров.

Более того, нашли “рецепт” и его открыто озвучили – по аналогу Эстонии создать резервную армию. После полутора месяцев дистанционных переговоров и согласований встреча состоялась, Дмитрий Ярош стал советником НГШ. И уже казалось, что процесс начал идти в верном направлении. Это было недели три назад. После этого в ГШ постоянно приезжали какие-то комбаты ДУК, замкомбаты, начальники штабов батальонов, их замы. Настроение все ухудшалось, риторика опять стала ультимативной. С обеих сторон. “Ах, на принятие закона про резервную армию нужно время? А нам все равно! В ДУК-ПС нет желания самим писать этот законопроект? А кто будет это делать? А кто проведет законопроект через ВР?”… И пошло-поехало.

Кстати, ВР это отдельная “интересная” тема, где депутаты умудряются мощно пиариться на якобы-коррупционных закупках МО, но валят один за другим законопроекты написанные для облегчения жизни армии. ВР, а не Банковая совсем, зарубили уже дважды законопроект про Военную полицию. А мы и дальше будем разгребать последствия управления МТЛБ в пьяном виде. Вернемся теперь к вчерашним событиям. Кто принимал решение и какое оно – увы, не знаю. Могу лишь озвучить свою точку зрения, уже предупредил – многим она не понравится. А мне, например, очень не нравится то, что: – кто-то обещает войти в состав ВСУ и не выполняет своего обещаения – кто-то создает бесконечные центры координации, альтернативные штабы, параллельные структуры – кто-то публично сообщает о том, что будет создавать новую политсилу для грядущих выборов, включающую в себя военизированное крыло Вот не нравится, и все тут.

Мне не нравится, когда депутат ВР сообщает о том, что добровольческие батальоны дали согласие на участие в этой политической силе. Я этого не понимаю – мне казалось, что дело батальонов воевать, дело комбатов командовать. А не становится депутатами разных уровней. Я не понимаю того, что у нас не хватает личного состава для комплектации воинских частей, но при этом есть масса мотивированных добровольцев, существующих отдельно-параллельно. И нет четкого понимания и уверенности в том, что в нужный момент они выполнят приказ.

Для чего начались вчерашние события? Скорее всего – в качестве аргумента. Да, увы. И никто не давал (да и не даст) десантникам приказа атаковать базу ДУК-ПС. И никто не планировал давать такой приказ. А какие приказы дают и/или будут давать сидящим на этой базе? Кто-то знает? Ведь по каким-то причинам командование ДУК-ПС срывает процесс интеграции в ВСУ.

Юрий БИРЮКОВ

Джерело: http://patrioty.org.ua/durdom-na-progulke-biryukov-poyasniv-shho-naspravdi-trapilos-mizh-vsu-i-pravim-sektorom/

В Кремлі приступили до плану «Б» (ВІДЕО)

91919

Таку заяву зробив в ході прес-конференції економіст, керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній, передає кореспондент «Нового Регіону».

“Після того, як варіант по окупації шести областей України не пройшов, Росія перейшла до плану Б….”

ПРОДОВЖЕННЯ ЧИТАЙТЕ ТУТ НА СТОРІНКАХ ТЕРЕБОВЛЯНСЬКОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО БЮРО

Стабільність гривні підтримується жорсткими адміністративними заходами

52460_1

Як свідчать дані Держказначейства, у січні-лютому доходи зведеного бюджету стоновили 74,7 млрд гривень, що на 6,5 млрд гривень. більше, ніж за аналогічний період минулого року. Головним чином зростання доходів забезпечили надходження за рахунок ПДВ (+8,8 млрд гривень), прибуткового податку і військового збору з доходів (+2,4 млрд гривень). Однак, як зауважують експерти, дефіцит державного бюджету за підсумками січня-лютого 2015 року перевищує дефіцит за аналогічний період 2014 року у 1,7 разів, — пише мережеве видання «Апостроф».

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин пояснив, що у січні-лютому минулого року, незважаючи на те, що події в країні були бурхливими, економіка не була схильна до зовнішньої агресії.

У цьому ж році січень і лютий, мабуть, одні з найбільш гострих і негативних місяців у контексті агресії і руйнувань, відзначив експерт. «Якщо дивитися на падіння промисловості, то на Донбасі результат у січні-лютому 2015 року значно гірший, ніж торік», — каже пан Юрчишин.

На думку фахівця, інфляційні і девальваційні ризики все ще залишаються. Отже, надалі це може позначитися і на скороченні споживчого попиту і на падінні об’ємів імпорту. «Хоча зараз курс дещо заспокоївся, але я не впевнений, що це дійсно стабільне становище. Значною мірою цей спокій обумовлений жорсткими адміністративними обмеженнями. Боюся, що девальвація може бути продовжена при знятті обмежень. Оскільки, на жаль, економіка далека від відновлення, а слабка економіка не може мати сильної валюти», — підсумував пан Юрчишин.

Навіть дорожчий газ з ЄС вигідніший для України, ніж дешеве російське паливо

gaz1

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко у коментарі мережевому виданню «Гордон» пояснив, чим обумовлене рішення «Газпрому» продовжити дію знижки на газ для України ще на три місяці і чому Україні не варто погоджуватися на таку пропозицію.

«Газпром» хоче втягнути Україну в переговорний процес для того, щоб не втратити український ринок збуту, що є цілком реальною загрозою для російського газового монополіста. Пропонуючи знижку на газ, «Газпром» прагне, з одного боку, того, щоб Україна купувала газ у Росії, а не в Євросоюзі. Тобто просто кажучи, там знову хочуть посадити Україну на газову голку — «навіщо вам Європа, купуйте у нас дешевше». А з іншого боку, показати Європі, що Україна, якщо вона на це погодиться, не дуже надійний партнер і з нею не варто мати справи. Мовляв, ось їй запропонували газ на пару десятків доларів дешевше, ніж з Європи, і вона тут же погодилася.

Але нам сьогодні вигідно купувати реверсний газ з Європи навіть за вищими цінами, тому що Росія дуже ненадійний партнер. Вона у будь-який момент може припинити постачання газу і почати газовий шантаж. Сьогодні, коли ми почали купувати газ у країн Євросоюзу, у неї значно звузилося поле для маневру і для такого шантажу.

Тим більше, «Газпром» зараз знаходиться у дуже скрутній ситуації, він набрав дуже багато кредитів, які йому повертати нічим. Яка буде знижка, зараз невідомо, все залежить від того, як домовляться «Газпром» і «Нафтогаз». І це залежить від того, які мотиви переможуть у наших парламентерів. Чи зможуть вони прорахувати ці російські хитрі пропозиції і відстояти вигоду України. Або їх обіграють знову, тим більше, наші газові гравці значно слабші, ніж російські.

Реверс газу з країн Європи дозволяє Україні відмовитися від російського палива

gaz1

Позаштатний експерт з питань енергетики Центру Разумкова Михайло Гончар у коментарі виданню «Новое время» пояснив, чому російський «Газпром» несподівано продовжив на три місяці дію знижки на газ для України.

Жодної доброї волі, жодного альтруїзму тут немає. Це взагалі не знижка, «Газпром» не втрачає жодного цента, це всього лише так зване нестягування експортного мита.

Цей крок — результат краху політики, яку проводив Кремль, використовуючи «Газпром» як інструмент політичного впливу. У підсумку вони побачили, як втрачають український ринок. Торік об’єм імпорту газу з Росії виявився безпрецедентно низьким за всю історію російських газових відносин — всього лише 14,5 млрд. кубометрів. Це практично втричі менше, ніж ще кілька років тому.

Росія втрачає частину ринку і в Україні, і в ЄС. Зараз вони побачили, що технічні можливості України для реверсу газу з Європи перевищують потреби нашого імпорту. Тобто ми можемо взагалі нічого не імпортувати з Росії, враховуючи потужності реверсу з Польщі, Словаччини та Угорщини.

Росіяни програють конкурентну гру європейським постачальникам газу, тому у них немає іншого виходу, окрім як знижувати ціну на газ. Більше того, газові ціни на ринку рухатимуться по низхідній — у другому кварталі ціна буде нижча, ніж у першому, у третьому нижча, ніж у другому, у четвертому вона впаде ще нижче. Ціна газу повторює динаміку цін на нафту за останній рік.

Політична та економічна ситуація в Росії впливатиме на дії Кремля на Донбасі

images (8)

Експерти вважають, що ситуація на сході України залишиться головним чинником, який впливатиме на розвиток країни у 2015 році. Визначальну роль у тому, в яку форму перейде конфлікт на Донбасі, матиме позиція Росії, — пише мережеве видання «Укр медіа».

«Позиція Росії буде залежати від внутрішньої ситуації у самій Росії — як економічної, так і політичної, — вважає заступник генерального директора – директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко. — Поведінку Путіна важко прогнозувати. Світові лідери також відмовилися від таких прогнозів».

Громадянам України може загрожувати свавільне затримання на території Росії

za-gruppovoe-iznasilovanie-zaderzhany-5-stroitelej

30 березня 2015 року Слідчий комітет РФ порушив кримінальну справу, яка стосується осквернення символів «військової слави Росії, здійснених публічно на території України». Російські слідчі стверджують, що в їхньому розпорядженні є конкретні факти, що свідчать про знищення і осквернення невстановленими особами на території України у 2014 році пам’ятників, присвячених боротьбі радянських воїнів з фашизмом, — повідомляє новинна служба УНІАН.

За словами заступника генерального директора — директора політико-правових програм Центру Разумкова Юрія Якименка, нинішня справа Слідчого комітету РФ безпосередньо пов’язана зі спробою представити Україну країною фашистів напередодні святкування Дня перемоги.

«Важко коментувати дії СК РФ з точки зору їхньої раціональності чи здорового глузду. Для чого це робиться? Насправді, це засіб інформаційної війни, яку веде Росія проти України, щоб показати, що в Україні — фашисти, ті, хто заперечує велику перемогу у Великій Вітчизняній, ті, хто хочуть героїзувати фашизм і нацизм. Це вкладається у їхню пропагандистську рамку. Тим більше напередодні святкування Дня перемоги 9 травня. Це спроба показати Україну як фашистську державу», — відзначає фахівець.

Пан Якименко не виключає, що ця справа буде використана у російських медіа, як продовження ланцюга аналогічних рішень Слідчого комітету «про переслідування українських »карателів«.

З іншого боку, експерт не береться стверджувати, що, незважаючи на неможливість СК РФ вести в Україні якісь слідчі дії в правовому полі, подібні «розслідування» Москва не використає як привід для свавільного затримання громадян України на території Росії. І це — реальна небезпека для українців в РФ.

На думку пана Якименка, це ще більше стимулюватиме відчуження України від Росії на рівні суспільства. «І це є свідченням тої перевернутої реальності, яку російська влада намагається сформувати у своїх громадян стосовно України», — вважає фахівець.

Чи наважиться Росія розпочати спецоперацію «Прибалтика»?

107965

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський у коментарі виданню «Новое время» розповів про ймовірний сценарій дестабілізації Росією ситуації у країнах Балтії, зокрема в Естонії та Латвії.

Політика військових відомств влаштована таким чином, що вони розробляють плани на всі випадки життя. У російському Генштабі напевно вже розроблені варіанти дестабілізації ситуації в Прибалтиці. Життя показує, що потім від цих планів дуже важко відмовитися.

Водночас існує безліч стримуючих чинників, які змушують Москву стримати свій запал. По-перше, продовжують діяти західні санкції. Як би не бадьорився Кремль, вони виснажують і російську економіку, і її бюджет. Крім того, санкції завдають Росії певних соціальних втрат. По-друге, існує не лише Україна. У список «порохових бочок», на які зобов’язана відповідати Росія входить і Сирія, і Середня Азія, і Арктика з Китаєм.

Я вже говорив минулої весни, що в Середній Азії існує небезпека дестабілізації ситуації через дії бойовиків Ісламської держави, підтриманих місцевим ісламізмом. Сьогодні про це заговорили вже самі представники середньоазіатських держав. Тому Росія повинна прикрити всі можливі небезпечні ділянки, але сили її не безмежні.

При цьому я вважаю, що від диверсійно-провокаційних дій у Прибалтиці Кремль не відмовиться. Вони не вимагають великих зусиль і витрат. Крім того, можуть вдатися до подібної тактики і в Молдавії, і в Грузії.

Серед балтійських країн найвразливішими до російської агресії є Естонія і Латвія. У цих країнах найбільша кількість російськомовного населення, що компактно проживає у певних регіонах. Завдяки подібному фону диверсійну роботу проводити легко, і вона отримуватиме більший відгук. Особливо нових винаходів, я думаю, ми не побачимо: знову буде розгорнута пропагандистська кампанія, спроби дестабілізуючих дій на місці.

Хоча «зелені чоловічки» там навряд чи з’являться. Не варто забувати, що країни Балтії є членами НАТО, і вони можуть розраховувати не лише на свої збройні сили, але і на сили альянсу. П’ятий пункт статуту ще ніхто не скасовував, і будь-яка країна-член НАТО може розраховувати на допомогу сил союзників у разі відкритого нападу.

Інша справа, що відкритого нападу навряд чи варто чекати. Куди ймовірнішими є певні дестабілізуючі дії зсередини держави, що ставить НАТО перед правовою дилемою. Чи слід реагувати альянсу на дестабілізуючі дії всередині держави, якщо немає відкритого нападу? У будь-якому разі країни, які знаходяться у зоні ризику, вже розуміють свої загрози і вдаються до певних заходів. У багатьох з них вже організовані народні ополчення. Я думаю, що цей стримуючий чинник є значно сильнішим, ніж ракетне озброєння.

Україна не може отримувати туркменський газ, обминаючи територію Росії

gaz1

Україна не може сьогодні отримувати туркменський газ в обхід Росії. Про це заявив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, — пише мережеве видання «Фром юей».

За словами фахівця, відновлення постачання туркменського газу до України сьогодні є «питанням зі сфери наукової фантастики». А розмова, що відбулася між Президентами Порошенком і Мередовим — це просто обмін думками, і не більше.

«Сьогодні Україна не може отримувати туркменський газ в обхід Росії. А Кремль зовсім не зацікавлений у тому, щоб туркменський газ постачався до України», — відзначає експерт.

За словами пана Омельченка, якщо говорити про короткостроковий період, то Україна може розраховувати лише на постачання з ЄС.

«У довгостроковій перспективі, можливо, може йтися про газ з Азербайджану, з того ж Туркменістану, зокрема за рахунок будівництва терміналів зрідженого природного газу. Але це довгострокові і ризиковані проекти, тому сьогодні говорити про це серйозно не доводиться», — додає фахівець.

На його думку, будівництво ЗПГ-терміналів сьогодні не видається можливим без вирішення завдання проходження чорноморських проток.

«Триває серйозна гра. Туреччина блокує чорноморські протоки для зрідженого природного газу, тому на інвесторів розраховувати поки не доводиться», — підсумував пан Омельченко.

Діяльність добровольчих батальйонів потребує юридичної регламентації

105e36686eab140

Про можливі проблеми та ризики для держави, пов’язані з контролем за добровольчими батальйонами, фінансування яких брали на себе приватні структури, окремі експерти говорили і раніше, — повідомляє новинна служба «Німецька хвиля».

«Про це і ми, і міжнародні партнери наполегливо попереджали владу ще минулого року, коли формувалися добровольчі батальйони. Тепер вже є наслідки», — каже співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

Пан Мельник вважає: щоб унеможливити політичний вплив на добровольчі підрозділи, потрібно ухвалити єдиний закон, який би регламентував їхню діяльність і статус добровольців. «Зараз це регламентується частково законом про народні дружини чи про володіння зброєю, частково — законом про оборону України — єдиного законодавчого поля немає», — наголосив експерт.

Чи спровокує Росію постачання до України західної зброї?

107965

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський у коментарі виданню «Новое время» розповів про те, що західна зброя довзолить Україні зменшити кількість людських жертв серед українських військових і мирного населення.

Сьогодні тривають дискусії про те, що постачання західної летальної зброї Україні нібито можуть спровокувати Росію на активізацію бойових дій або пряме вторгнення. Мені це здається щонайменше надуманим. З тієї простої причини, що Путіну для цього приводи не потрібні.

На Заході впевнені: іноземна зброя збільшить для Путіна вартість війни в Україні, оскільки добре озброєна армія краще впорається з проросійськими бойовиками. Але тут можна говорити і про інше. Основною метою постачання західної летальної зброї для України повинні стати не підвищення ціни війни для Росії, а зниження ціни війни для країни-жертви, тобто для України. Адже якісна і високоточна зброя допоможе зменшити втрати не лише серед військовослужбовців, але і серед мирного населення.

Таким чином, західна зброя не зіграє вирішальну роль у війні, але надасть певну допомогу українській армії. Ми як і раніше обмежені у своїх засобах і можливостях.

Крім того, важливо розуміти, що нову техніку нам навряд чи дадуть. Якщо ми дочекаємося якихось постачань, то це буде застаріла техніка. Нове озброєння ніхто постачати не буде, оскільки існує небезпека захоплення, потрапляння нових технологій у чужі руки. Але навіть стара іноземна техніка важлива, адже на тому радянському «огризку», що у нас є, далеко не підеш.

Отже, постачання озброєння із Заходу послужить суттєвою підмогою українській армії, і не треба боятися якоїсь реакції Путіна. Якщо він захоче, то сам себе спровокує.

Російський газ в Україні споживають здебільшого промислові підприємства

«Нафтогаз України» оголосив, що з 1 квітня призупиняє закупівлю газу в Росії. Експерти з питань енергетики впевнені, що влітку Україна зможе обійтися без російського газу, але до «розлучення назавжди» ще далеко, — повідомляє новинна служба «Німецька хвиля».

Водночас директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко переконаний, що залежність України від російського газу — міф, а позбутися її можна вже упродовж наступних двох років.

«Для цього потрібно переосмислити роль газу в енергетичному балансі України, ліквідувати корупційні схеми і подивитися, хто споживає російський газ. Це промислові підприємства і хімічна галузь. Тобто держава не повинна піклуватися про їхнє енергозабезпечення: у них є власники, які самі мають займатися закупівлею газу», — сказав пан Омельченко.

Він нагадав також, що значна частка цих підприємств розташована на територіях, підконтрольних сепаратистам. Тож припинення Києвом газозабезпечення цих об’єктів київський експерт називає «звільненням від баласту, який би не давав Україні розвиватись».

1 2 3 9