Тепло українське, стандарти європейські

Цієї зими українці ознайомляться з новими тарифами на тепло. Україна довго не наважувалась піти на непопулярний крок і зрівняти ціни для всіх споживачів енергоресурсів. Це вимога лібералізації енергетичного сектору – одного із головних трендів угоди про Асоціацію, отже, і європейського розвитку України. Відповідно до меморандуму, підписаного з МВФ навесні 2014 року, підвищення цін для населення буде поступовим і триватиме впродовж кількох років.

foto 1

До чого призвів дешевий газ

За словами голови НАК «Нафтогаз України» з травня 2015 українці побачать в квитанціях за газ на 40% вищу ціну. Відповідно, подорожчають і інші послуги для населення, залежні від блакитного палива. Питання в тому, чи достатньо цього хоч для часткового зменшення навантаження на державу. На думку колишнього міністра економічного розвитку і торгівлі Павла Шеремети, такого підвищення недостатньо. «Ціни за комунальні послуги для українців будуть в два рази вище, але девальвація з’їла 75% цього підвищення, а за газ ми платимо в доларах, а не в гривнях. Ціну потрібно піднімати в п’ять разів. І це за умов, що не буде девальвації», — прокоментував жовтневе рішення НКРЕ екс-міністр.

Одним з найгостріших питань є проблема субсидіювання. Замість того, щоб субсидіювати конкретних споживачів, Україна «виступає спонсором» продавця. За 9 місяців Україна заплатила «Нафтогазу» 103 млрд. гривень, в тому числі і на покриття різниці в тарифах для населення. На думку керівника проектів Європейської комісії «Угода мерів Схід» Святослава Павлюка , потрібно змінити логіку дотацій – субсидіювати споживача, який не може заплатити, а не продавця. «Ми купуємо газ за одною ціною, а продаємо населенню за заниженою. Замість надання грошей населенню для того, щоб воно утеплилося – ми даємо продавцеві, щоб він продав газ дешевше», — ділиться точкою зору експерт.

Українські домогосподарства отримують комунальні послуги за пільговою ціною, а підприємства – за завищеною. Звичайною європейською практикою є протилежна ситуація, коли населення платить більше. В Україні ж виходить, що все навантаження іде на промисловість, гроші з якої використовуються для субсидіювання населення. При цьому українці звикли до надання дешевих, але неякісних послуг. Це пояснює рівень споживання енергії домогосподарствами: в Україні він перевищує показники Болгарії, Чехії, Латвії, Литви, Естонії, Угорщини, Словаччини і Словенії разом взяті.

В очікуванні шоку або терапії

Шлях лібералізації ринку енергетики, на якому зараз стоїть Україна, вже був пройдений Польщею, країнами Балтії, Угорщиною, Словаччиною та іншими державами Центральної та Східної Європи. Цим країнам довелось змінити підходи до субсидіювання і встановити ринкові ціни для населення. Однак, якщо Польща різко підняла тарифи, то Угорщина і Чехія збільшували ціни більш помірно і розтягнули цей процес. (перегляд інфографіки №1)

Рішення НКРЕ про збільшення тарифів на опалення в два рази свідчить, що українська влада більш схильна до польського сценарію. Тим не менш, на думку старшого аналітика інформаційної кампанії «Сильніші разом» Дмитра НауменкаУкраїна може реформувати ринок і без «шокової терапії» на польський взірець. «МВФ не вимагає підняти тарифи швидко та відразу. Головне, щоб уряд зобов’язався робити це згідно до певного графіку і дотримувався його», — відзначає експерт.

Якщо Україна вирішить піти шляхом поступового підвищення тарифів, то соціальне навантаження на населення не буде надто відчутним. Крім того, буде зрозуміло, що ціни в будь-якому разі будуть підійматись і необхідно почати впроваджувати енергоощадні технології. Тим не менш, на думку Святослава Павлюка Україна не має на це часу і влада повинна вже зараз встановити єдиний ринковий тариф для всіх споживачів: «Держава знаходиться у тому стані, що не може платити ані компенсації, ані дотації, ані реалізовувати проекти енергозбереження. Єдиною досяжною метою для держави є ліквідація надлишкового патерналізму і популізму ЖКГ і запровадження там нормальних ринкових відносин».

Енергоефективність як рецепт

Високі тарифи на комунальні послуги стануть для українців причиною почати економити ресурси. На думку координатора житлово-комунальних програм Тетяни Бойко «громадяни повинні отримати реальні фінансові стимули від держави для проведення заходів з термомодернізації». (перегляд інфографіки №2)

У випадку з впровадженням енергоефективних технологій взірцевою для України може бути Польща, яка паралельно з тарифною «шоковою терапією» впроваджувала проекти з енергозбереження. Найбільш вдалим з проектів було фінансування модернізації будинків. За даними Інформаційної кампанії “Сильніші разом!” протягом 1999-2010 рр. в Польщі було реалізовано близько 20 тисяч таких проектів. Крім того, польський енергетичний план, розроблений до 2030, передбачає видачу грантів для населення на будівництво і модернізацію осель, якщо вони відповідатимуть стандартам енергоефективності.

Україні не обов’язково витрачати кошти з держбюджету для реалізації проектів енергозбереження. На цьому наголошує Святослав Павлюк: «Власник житла модернізує свій будинок і держава йому повертає частину кредиту, яку він взяв в банку на цю термомодернізацію, або вартість частини проекту. Переважно це відбувається за рахунок сплачених податків, які повинен сплачувати кожен будівельний проект».

Україна стала на шлях реформ у енергетичному секторі. Це – ціна за два десятиліття користування «дешевим» газом. Реформи не будуть бути популярними і можуть призвести до певного соціального тиску. Завдання держави – підтримати найвразливіші верстви населення адресною допомогою і почати реалізовувати енергоефективні проекти. І бажано робити це не на папері.

Олексій Коваленко

В матеріалі використовувались статистичні дані Eurostat, Naftogaz Europe, проекту «Сильніші разом».

Джерело: Європейське Інформаційне Бюро

Ваша реакція на матеріал

Залишити коментар

Your email address will not be published.


*